Матеріали для педагогічної виставки


Конкурсна робота 

Тема «Впровадження ідей патріотизму у програмі родинного клубу «Сімейне коло»

1. Повна назва закладу освіти -  дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)  комбінованого типу № 280 "Родзинка"  Запорізької   міської  ради Запорізької області 

2. Адреса закладу - : вул. Спартака Маковського, 8-а, м. Запоріжжя, 69120

3. Телефон:  670515, 670516

4. Автор досвіду  - Нестеренко Олена Миколаївна,  практичний психолог дошкільного навчального закладу № 280 "Родзинка" 

Провідна психолого - педагогічна ідея досвіду.

     Визначення та апробація ефективних форм взаємодії з дітьми та батьками, творче використання оригінальних ідей в роботі з родинами щодо результативності національно-патріотичного виховання дошкільників,   підвищення психолого - педагогічної культури та компетентності батьків, формування духовно - моральних цінностей в сім'ї, активної батьківської позиції.
     Щоб діти гармонійно  розвивалися, зростали не лише здоровими та розумними, а й ставали у майбутньому гідними громадянами нашої країни, батьки самі повинні постійно навчатися, розвиватися і як мами і тата, і як особистості.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду.
    Суспільно - політичні зміни в нашій країні вимагають національної спрямованості дошкільної освіти. В Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, поставлено завдання збереження і збагачення культури українського народу, визнання освіти важливим інструментом національного розвитку і гармонізації національних відносин.
     Останні соціологічні дослідження констатують підвищення інтересу до народних свят, обрядів, використання національної символіки (в одязі, прикрасах, в інтер'єрі), згуртованості в питаннях національної єдності. Результати досліджень, які проводились в ДНЗ № 280 «Родзинка» в 2013-2015 роках показали, що більшість батьків усвідомлюють роль сімейних традицій у вихованні дитини, переважна більшість родин підтримують їх. Проте сучасні батьки ще недооцінюють національні традиції як ефективний засіб непрямого впливу на розвиток особистості дитини, в деяких сім'ях, особливо молодих, немає своїх традицій і сімейних свят. Тому подальшої уваги потребує питання щодо використання національних традицій, народного досвіду у вирішенні проблем соціально - морального виховання дітей в сім'ї, формування навичок взаємодії, організації спільної діяльності батьків і дітей.
Науково-теоретична база досвіду.
     В основу роботи над проблемою покладено концептуальні засади Базового компоненту дошкільної освіти. Методологічною і теоретичною основою досвіду є положення філософії, психології та педагогіки про вплив соціального середовища на розвиток особистості; про єдність загальнолюдського і національного в педагогіці (Г.Н.Волков), загальнопсихологічна теорія діяльності (Б.Г.Ананьев, А.Н.Леонтьев, С.Л.Рубинштейн), виховання соціальних, моральних норм і правил поведінки (А.В.Запорожец, Я.З.Неверович та ін); роботи з етнопедагогіки (Б.Н.Бессонов, Г.Н.Волков, Д.Ж.Валеев, та ін). Проблема результативності взаємодії педагогів  з батьками знаходиться у центрі сучасних психолого-педагогічних досліджень: Ладивір С., Піроженко Т., Сухар В., Цюра С. та ін.
Стисла анотація досвіду.
  В програмі інтегрованих занять батьківського клубу «Сімейне коло» визначено мету, завдання, зміст та форми роботи з дошкільниками та батьками; висвітлено принципи діяльності психолога щодо особливостей організації роботи з патріотичного виховання на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти. Основний метод клубних зустрічей – інтерактивний. Широко використовуються народні методи, традиції, акції, ігрові прийоми, тренінгові вправи, психогімнастика, способи невербальної взаємодії, елементи тілесно - орієнтованої терапії, арт-терапії.
     Програма містить:
- орієнтовний блочно - тематичний план  заходів з дітьми та батьками;
- конспекти інтегрованих занять та інформаційні буклети.
   Переваги даного досвіду: актуальність; створення особливої атмосфери «співтворчості»; технологічність (відтворюваність в інших умовах, у відповідності з напрямом роботи ДНЗ); широкі можливості для творчого застосування; природовідповідність  (розвиток пізнавальної активності і соціальної адаптації дитини,  її інтересу до навколишнього світу і самовизначення  у ньому з урахуванням  народних традицій і соціальної ситуації). За інноваційним потенціалом досвід є комбінаторним.
Результативність впровадження досвіду.
  Досвід ефективний, характеризується стабільними позитивними результатами. Підвищився рівень сформованості у дошкільників уявлень про зміст та важливість українських традицій, свят, обрядів, розваг, бажання приймати участь в них, розмовляти рідною мовою; розуміння дошкільниками свого зв'язку з українськими національними символами, повага до них). Реалізація програми в ДНЗ сприяла інтелектуальному та комунікативному розвитку, формуванню навичок соціальних стосунків, збереженню і зміцненню психофізичного здоров'я дошкільників;  підвищенню психолого – педагогічної компетентності батьків. Зріс рівень  професійної майстерності вихователів щодо використання сучасних технологій, інноваційних методів комунікації, враховуючи соціальний запит, потреби та зацікавленість батьків.
     Висока затребуваність родинного клубу «Сімейне коло» сприяла підтриманню  позитивного іміджу ДНЗ в районі.  
        Репрезентація досвіду.
     Презентація та практичне заняття для слухачів курсів КЗ ЗОІППО за фахом «Вихователі ДНЗ» березень 2014 р., листопад 2015 р. отримали позитивні відгуки викладачів кафедри дошкільної освіти та курсантів.
    Презентація на  педраді ДНЗ (протокол №4 від 26.08.2015). Визначено актуальність та перспективність впровадження програми в ДНЗ як складової психолого-педагогічного супроводу дітей середнього та старшого дошкільного  віку.
Програма родинного клубу «Сімейне коло» затверджена Науково-методичною радою ІАМЦ від 09.02.2016р.  №3.
  За результатами VII Міської виставки педагогічних технологій в номінації «Компетентнісна освіта: виховання та розвиток», секції «Психологічний супровід» досвід роботи оцінено дипломом  ІІІ ступеня. В рамках Міської педагогічної виставки перспективного педагогічного досвіду 2016р. успішно проведено майстер-клас «Впровадження ідей патріотизму в роботі родинного клубу «Сімейне коло».
  За результатами участі в ХХ обласного конкурсу «Методист року – 2016» досвід роботи отримав  2  місце.  Практичного психолога Нестеренко О.М. нагороджено  грамотою Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації та присвоюєно звання «Лауреат обласного конкурсу «Методист року – 2016».  

Постановка проблеми.

Проблема виховання громадянина - патріота давня, як світ. За  язичницьких часів на наших землях існував надзвичайно  зворушливий звичай. Малюка, що тільки почав робити перші кроки, старійшина роду брав на руки і, високо піднявши вгору, промовляв: «Поглянь, цей красивий світ належить і тобі. Шануй його!» Потім ставив босими ноженятами на землю, що буяла зеленню та барвінком, і ще урочистіше проголошував: «А це земля предків твоїх. Люби і бережи її!» І зайвими тут були слова щодо патріотизму, прищеплення любові та гордості за свою родину, землю, країну.  
 Сьогодні вже ніхто не проводить такого патріотичного обряду. Та батьки залишаються для дитини джерелом формування перших уявлень про навколишній світ, себе в ньому. Вона переймає від дорослих багатство рідної мови, відчуття прихильності та симпатії до духовності, шанобливе ставлення до минулого свого народу. Саме  в родині виникає інтерес до культури, традицій та звичаїв, починає формуватися особистість, якій притаманні позитивні моральні якості (працелюбність, терпимість, поступливість, старанність, скромність, чесність).                                                                 
Усе це веде до появи у дитини особливих рис національної психології – ментальності, які стають підґрунтям для виховання громадянина – патріота. Але умов для цього сьогодні, на жаль, мало. І справа тут не у відсутності у батьків часу для педагогічних бесід зі своїми дітьми, а в бажанні захистити від важких завдань, роботи, духовних зусиль, негативних переживань, пов’язаних з економічними і політичними негараздами.
Зараз третє тисячоліття, складний суперечливий час. Наша  країна  переживає соціально-політичні та економічні зміни. У багатьох людей зростає національна самосвідомість, інтерес та повага до національної культури, історії свого народу, мови.
Процеси, що відбуваються в нашому суспільстві, вимагають національної спрямованості і дошкільної освіти. Однією з важливих задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей свідомого ставлення до себе, шанобливого ставлення до родини, любові до України, поваги до народних традицій і звичаїв, мови, національних цінностей українського народу, а також толерантного відношення до культурних надбань інших націй. Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти. Його мета  – забезпечення життєвої компетентності дитини, до змісту якої входить і поняття «бути громадянином своєї країни, патріотом свого народу».  На це орієнтують і сучасні програми дошкільного виховання «Українське дошкілля», «Я у Світі», «Дитина в дошкільні роки», «Світ дитинства». 
Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання, змістове наповнення освітньо-виховного процесу в ДНЗ у відповідності до листа Міністерства освіти і науки України «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання» потребує оновлення стратегії й тактики взаємодії педагогів з батьками, зміни її векторів та акцентів, осучаснення предмета розмов, надання більшої щирості й відвертості зустрічам, спрямування роботи на залучення дітей до загальнолюдських цінностей, любові до самих близьких та рідних людей.
Таким чином, постає актуальним питання щодо використання національних традицій, народного досвіду у вирішенні проблем соціально-морального та патріотичного виховання дітей, формування навичок взаємодії, організації спільної діяльності батьків і дітей, , враховуючи актуальні потреби сім'ї.   

           Аналіз останніх досліджень.                                            Сучасні вчені, педагоги займаються визначенням понять «патріотизм», «патріотичне виховання», які в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно. У новітній літературі патріотичне виховання – це виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє. Патріотичне виховання сучасні вчені розуміють як наділення глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативністю, формування гармонійної, розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини. 

 Науковці виділяють щонайменше три різновиди патріотизму: 

    1) Етнічний патріотизм, що ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.

         2) Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.

         3) Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні,    державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов'язаний з почуттям громадянськості. 
Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.
Дослідження проблеми патріотичного виховання дошкільників ґрунтується на фундаментальних працях у галузі національної системи виховання, концептуальних положеннях національної освіти та виховання (А. Алексюк, І. Бех, О. Вишневський, Т. Усатенко). Вони зазначають, що морально - патріотичне виховання дітей дошкільного віку є одним з найскладніших напрямків з ряду причин:
- особливості віку;
- багатоаспектність поняття «патріотизм» в сучасному світі;
- відсутність теоретичних і методичних розробок (характерною особливістю багатьох досліджень є звернення лише до окремих аспектів проблеми).
Спираючись на праці К. Д. Ушинського, можна констатувати той факт, що починати виховувати у дітей патріотизм потрібно з дошкільного віку, оскільки цей період за своїми психологічними характеристиками є найбільш сприятливий. Дошкільник відповідає довірою дорослому, йому притаманне копіювання, сугестивність, емоційна чуйність, щирість почуттів. Враження, пережиті в дитинстві залишаються на все життя.        
До основних завдань патріотичного виховання дітей дошкільного віку належать: 
- формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);
- формування духовно-моральних взаємин;
- формування любові до культурного спадку свого народу;
- виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
- виховання почуття власної гідності як представників свого народу;
- формування толерантного ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Патріотична діяльність виявляється у пошуковій, краєзнавчій роботі, в процесі пізнання, в праці тощо.
  Проблема виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку залишається відкритою в педагогічній теорії та практиці. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що патріотичні почуття у дошкільників не виникають самі, вони є результатом спільної ідейно-виховної роботи сім'ї, ДНЗ та позашкільних закладів
Організація взаємодії вихователів дошкільних навчальних закладів із батьками набуває особливого сенсу, оскільки і перші, і другі мають різні уявлення щодо її сутності. Перші розуміють взаємодію як допомогу батькам, сприяння підвищенню виховного потенціалу родин, формуванню у батьків навичок ефективної взаємодії з власною дитиною. Батьки ж сприймають діяльність вихователів як один із напрямів комунікації, який є допоміжним у сумісному рішенні комплексних проблем розвитку дітей, часто оцінюючи подібні ініціативи педагогів як втручання повчального характеру. Педагоги-практики часто нарікають на те, що зараз батьків нічим не здивуєш.
Дослідження, проведені О. Л. Звєрєвою, а пізніше підтверджені                               Е. П. Арнаутовою, В. М. Івановою, показують, що ставлення батьків до заходів залежить насамперед від постановки освітньо-виховної роботи в дитячому садку, від ініціативи адміністрації, від її причетності до вирішення питань педагогічного просвітництва батьків. Часто пошук шляхів вдосконалення роботи з батьками обмежується знаходженням нових форм, і набагато менше уваги приділяється її змісту і методам.
У ряді робіт Е. П. Арнаутової, В. М. Іванової йдеться про специфіку педагогічної позиції педагога по відношенню до батьків, де поєднуються дві функції – формальна і неформальна.
На цьому тлі виникає проблема результативності взаємодії вихователів з батьками, яка знаходиться у центрі сучасних психолого-педагогічних досліджень. Означені питання є предметом наукового пошуку дослідників: Буздуган О., Володіна Л., Доманюк О., Жаровцева Т., Кротова Т., Ладивір С., Піроженко Т., Рибальченко І., Собкін В., Сухар В., Трубавіна І., Цюра С. та ін, Вони  зазначають, що взаємодія, яка ґрунтується на засадах коопераційної інтеракції, передбачає взаємодопомогу, співробітництво, узгодження зусиль, розглядається як цілісне явище в психолого-педагогічній системі. Удосконалювати роботу з батьками  це у разі необхідності вносити зміни, які збагачують зміст і форми роботи, покращують різні її показники, роблять більш доцільною, сучасною, гнучкою.
У своїх роботах вчені Т. З. Доронова, Т. А. Маркова пропонують різні форми і методи плідної співпраці дошкільного закладу і сім'ї; розкривають необхідність саморозвитку вихователів і батьків – А.В. Козлова.; пропонують інтерактивні форми роботи педагога з сім'єю – О.В. Солодянкіна. На думку Л. Загородньої, якість співпраці є важливою складовою іміджу сучасного дошкільного навчального закладу. Разом із тим, організація безпосередньої взаємодії дорослих у вихованні дітей залишається недостатньо розробленою.
Дошкільний навчальний заклад на сьогоднішній день є єдиним суспільним інститутом, який регулярно і неформально взаємодіє з батьками вихованців і має можливість впливати на сім'ю. Як показує практика і підтверджують психологічні дослідження, батьки визнають пріоритет дошкільного закладу у вирішенні освітньо-виховних завдань, але не вважають за потрібне брати участь в педагогічному процесі.
Видатний німецький педагог Дістервег відзначав, що "без пошани до батьків нема пошани до людей, нема пошани до народу". Актуальним і для сучасної України є те, що у батьківському вихованні бракує серйозності, а тому і в дітей немає поваги та пошани до батьків. У багатьох сім'ях все життя крутиться навколо дорогих синочків та любих донечок. 
Останні соціологічні дослідження констатують  підвищення  інтересу до народних свят, обрядів, використання національної символіки (в одязі, прикрасах, в інтер’єрі), згуртованості в питаннях національної єдності. Результати дослідження, яке проводилось в ДНЗ № 280 «Родзинка» в 2013- 2015 роках серед батьків щодо наявності сімейних традицій в родинах показали, що більшість батьків усвідомлюють роль сімейних традицій у вихованні дитини, переважна більшість родин підтримують їх.
Однак  існує тенденція того, що відносини в сім΄ях пов’язані часто тільки з матеріальними цінностями, а не духовними. Сучасні батьки недооцінюють національні традиції як ефективний засіб непрямого впливу на розвиток особистості дитини. В деяких сім'ях, особливо молодих, немає своїх традицій і сімейних свят.
 40 % опитаних батьків вважає, що дітям не важливо зберігати традиції своїх батьків, патріотичні почуття з'являться самі по собі в старшому віці, багато хто сподівається на дитячий садок, школу.
В групах старшого дошкільного віку на основі аналізу спостережень та індивідуальних бесід з дітьми та їх батьками, було визначено наступні  проблеми: діти мають поверхневі знання про рідне місто, спостерігається дефіцит уявлень про історію України, традиції своєї сім'ї. В дошкільників недостатньо розвинені почуття:
− пошани до національних і державних символів;
− поваги до народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят;
− поваги до праці батьків;
− відповідальності, ініціативності, старанності, наполегливості тощо.

Таблиця 1 Характеристика рівнів розвитку патріотизму, національної самосвідомості у дітей  дошкільного віку.

Рівень розвитку
Кількість дітей (у відсотках)
Високий
                     17 %
Середній
29%
Низький
54%

Мета та завдання роботи.

Зважаючи на сучасні тенденції в суспільстві, пов’язані з підвищенням престижу сім'ї та ролі сімейного виховання, увага педколективу ДНЗ № 280 «Родзинка» спрямовується на формування єдиного освітнього середовища «Дошкільний заклад – дім (сім’я) дитини». Річним планом визначені зміст і форми роботи з батьківською громадськістю. Велика увага приділяється соціально-моральному вихованню дітей в сім’ї.
Психологічна служба намагається найбільш повно використовувати весь потенціал традиційних форм взаємодії з сім'єю і шукає нові, більш ефективні форми співпраці з батьками у відповідності із зміною соціально-політичних та економічних умов розвитку нашої країни. Проте, не всі батьки відгукуються на прагнення педагогів до співробітництва з ними, виявляють цікавість до об'єднання зусиль по вихованню й навчанню своєї дитини.
Практика показала, що ефективною формою роботи є тематичні батьківські збори з використанням інтерактивних методів (мультимедійних презентацій, ігрових тренінгів, практикумів, відкритих переглядів діяльності дітей).
У зв'язку з необхідністю пошуку нових сучасних форм і методів взаємодії ДНЗ з сім'ями для розв’язання завдань морально-патріотичного виховання дітей, формування навичок взаємодії, організації спільної діяльності батьків і дітей, підвищення іміджу дошкільного закладу була розроблена програма родинного клубу «Сімейне коло».
Мета програми –залучення батьків та дітей до вивчення традицій  і культурних надбань України; підвищення психолого-педагогічної культури та компетентності батьків, формування духовно-моральних цінностей в сім'ї, активної батьківської позиції.
Завдання програми.
1. Удосконалювати роботу з патріотичного виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку.
2. Збагатити батьків сучасними психолого-педагогічними знаннями щодо психічного, фізичного та інтелектуального розвитку дитини на різних вікових етапах її життя.
3. Надати практичну допомогу батькам щодо підвищення рівня моральної підготовки дитини до систематичного шкільного навчання.
4. Сприяти усвідомленню батьками важливості та значущості організації в сім'ї цікавого та змістовного дозвілля як одного із засобів розвитку соціально-емоційної сфери дошкільників.
Програма допомагає створити оптимальні умови для:
·     відродження традицій сімейного виховання;
·     збереження і зміцнення здоров'я дітей;
·     інтелектуального розвитку дошкільників;
·     розвитку комунікативної сфери;
  • формування навичок соціальних стосунків.
Новизна програми полягає у творчому використанні в роботі з сім'ями народних традицій та обрядів, піднесених на сучасний рівень наукового і культурного розвитку, нетрадиційних форм, інтерактивних методів і прийомів залучення батьків та дітей  до участі у спільній діяльності.
Мета роботи – висвітлення ефективних форм взаємодії з дітьми та батьками, творчого використання оригінальних ідей в роботі з родинами щодо результативності національно-патріотичного виховання дітей, принципів діяльності психолога щодо особливостей організації роботи з патріотичного виховання на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу роботи.

Безпосередньому запровадженню програми батьківського клубу «Сімейне коло» в нашому дошкільному навчальному закладі передувала наступна підготовча робота:
- визначено  основні ідеї провідних учених з питання становлення та розвитку ідей патріотичного виховання, формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку;
- здійснено ґрунтовний аналіз організаційних аспектів співпраці педагогів та батьків в психолого-педагогічній теорії та практиці.
Це дозволило з’ясувати сутність, структуру, зміст та форми взаємодії з батьками; визначити основні суперечності у процесі організації та здійснення безпосередньої взаємодії батьків та педагогів  дошкільних закладів; врахувати нормативно-правовий аспект організації роботи з батьками дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ.
            Реалізація програми має декілька етапів.
І Організаційно – аналітичний етап.

Робота в рамках організаційно-аналітичного етапу будується в двох взаємопов'язаних напрямках.
  1. Організаційно-методичний напрямок.
Підвищення професійної майстерності вихователів щодо результативності взаємодії з батьками вихованців та використання інноваційних методів комунікації, передбачало реалізацію заходів з елементами арт-коучингу, спрямованих на подолання емоційних, інтелектуальних та особистісних бар’єрів у спілкуванні. Проведення семінарів, тематичних консультацій, практикумів на основі арт-коучингу показало свою ефективність оскільки сприяло в актуалізації наявних знань, умінь, створенні ситуацій, які вимагають вияву і розкриття творчого потенціалу, дає результат у вигляді самостійно прийнятих рішень, висновків, розроблених планів. Навчання педагогів будувалося на таких принципах:
 -   самостійності (ті, хто навчаються шукають, формулюють і самі приймають рішення);
- фокусування (навчання зосереджується на майбутніх можливостях, а не на минулих помилках);
- принцип творчої позиції (створюються такі ситуації, в яких учасники можуть самі щось знайти, відкрити, усвідомити);
- принцип підтримки (психолог  сприймається як підтримка для розробки і прийняття власних рішень).
Методичні рекомендації для педагогів містили правила впровадження традицій у батьківсько-дитячому колективі для гармонізації взаємовідносин. А саме: «Принципи ефективної співпраці ДНЗ та батьків», «Поради щодо результативності проведення спільних заходів з батьками та дітьми», «Інтерактивні методи та прийоми у взаємодії ДНЗ з батьками», «Пам’ятка педагогу, який працює в ефективних технологіях»
З метою формування у батьків поваги до професійної діяльності педагога, створено творчі портфоліо вихователів груп, які згодом буде розміщено на офіційному сайті ДНЗ, та сторінці в соціальній мережі «Однокласники».
У процесі підготовки вихователів до реалізації продуктивної взаємодії з батьками вихованців в умовах ДНЗ були використані наступні методи дослідження: спостереження, бесіди, анкетування, педагогічний моніторинг, моделювання та ін.   
Застосування означених методів дозволило визначити динаміку налагодження взаємодії з батьками, яка лежить у площині інтеграції суб’єкт-суб’єктних зусиль і можливостей учасників освітнього процесу.
2. Діагностичний напрямок. Передбачав збір та аналіз відомостей про батьків і дітей, вивчення сімей, їх проблем, запитів щодо психолого-педагогічної інформації з метою з'ясування освітніх потреб батьків, встановлення контакту з її членами, для узгодження виховних впливів на дитину, визначення форм і методів подальшої роботи психолога і педагогів. Для цього використовувалися наступні методи: анкетування, спостереження, бесіди, психодіагностичні методики, проективні методики, вивчення продуктів дитячої діяльності. 
Проведена робота дала змогу врахувати індивідуальні особливості кожної сім’ї, визначити «включеність» (активність, обізнаність) батьків в освітній процес. Спочатку цей критерій відображав кількісні показники присутності батьків на групових заходах: відвідування батьківських зборів та консультацій; присутність батьків на дитячих святах, участь батьків у підготовці та проведенні виставок, тематичних занять; відвідування «днів відкритих дверей»; допомога батьків в оснащенні педагогічного процесу.
Пізніше було визначено якісні показники: ініціативність, відповідальність, ставлення батьків до продуктів спільної діяльності дітей і дорослих. Такий аналіз дозволив виділити три групи батьків: батьки –лідери, які вміють і з задоволенням беруть участь у освітньо-виховному процесі, бачать цінність будь-якої роботи дитячого закладу; батьки – виконавці, які приймають участь за умови значущої мотивації; батьки – критичні спостерігачі. Зміна сприйняття батьків як учасників освітнього процесу призвело до зміни розуміння типів сімей: активні учасники педагогічного процесу, зацікавлені в успішності своїх дітей; зацікавлені, але бажають вирішити проблеми за допомогою фахівців; байдужі, що живуть за принципом «мене виховували так само».
Дослідження виявило психолого-педагогічну некомпетентність групи батьків у питаннях виховання та розвитку дітей. Також були відзначені порушення особистісної та емоційної сфери як дошкільнят, так і їх батьків, складності побудови взаємовідносин з мікро та макрооточенням. Як свідчать проведені опитування, є теми, які актуальні для всіх категорій батьків. Наприклад, в 70% родин стоїть проблема – чим зайняти дитину вдома.
Багато інформації про внутрішньосімейні взаємини отримано з проективних малюнків дітей. Наприклад, "Моя сім’я". Більшість малюнків схожі: мама на кухні, тато біля комп'ютера, а дитина десь в стороні, одна з іграшками. Це є показником того, що дошкільникам не вистачає спілкування, часто у сім'ї вони почуваються самотньо.       Малюнки дітей змусили батьків подивитися на свою дитину по-іншому. Відповідь була одна: «мало спілкуємося з дітьми».
На запитання: "Що вам не дозволяють робити батьки?" відповіді дітей зводилися в основному до наступного: не можна відкривати незнайомим людям двері, розпалювати багаття і т.д. Деякі діти говорили так: "Я не знаю, що мені не можна, мені все можна". Ось з такою установкою – можна все! – діти зазвичай приходять в дитячий садок: можна кричати, бігати, перебивати інших, звертатися до педагога на «Ти» і т.д. Принцип виховання багатьох мам і тат: роби що хочеш, тільки мені не заважай.
Жвавий інтерес у батьків викликали «Листи Святому Миколаю», де діти ділилися своїми мріями. З точки зору дорослих, мрії дітей у сім'ї матеріальні: нова лялька, машинка, робот, планшет. Яке ж було здивування батьків, коли вони дізналися про такі бажання своїх дітей: «Мрію про братика і сестричку», «Мрію, щоб всі жили разом», «Мрію, щоб батьки не сварилися». Це змусило дорослих поглянути на свої відносини в сім'ї з іншого боку, сприяло їх зміцненню та бажанню більше уваги приділяти дітям.
В якості визначення критеріїв сформованості першооснов національної самосвідомості було обрано характеристики ставлення дітей дошкільного віку до українських національних цінностей. Для цього були обрані наступні показники: 

-       зацікавленість дітей традиційною українською культурою,

- найелементарніші їх знання щодо української нації, її історичного минулого, культури українського народу,
- обізнаність з народними піснями, таночками, іграми, ставлення до них;
- ознайомлення дітей з традиційною українською символікою;
на елементарному рівні наявність гордості, самоповаги до себе як українців.
Також було проведено опитування дітей з метою визначення рівня знань про країну, де вони проживають, її столицю, державну та національну символіку; виявлення інтересу дітей до української народної музики, з’ясування ознайомлення дітей з українськими народними казками, національним одягом, народними іграми, українськими танцями; найелементарніших проявів національної самосвідомості (усвідомлення себе українцем, гордість за це, самоповага).
І наступним стало опитування батьків з метою визначення  місця українських обрядів, традицій в житті сімей. Це дало змогу з’ясувати ставлення батьків до перспективи здійснення виховання їхніх дітей з використанням українських народних традицій, окреслити проблеми та перспективи активізації співпраці ДНЗ та сім’ї з питання  національного виховання дошкільників.
Аналіз результатів досліджень дозволив здійснити прогноз щодо доцільності методів і прийомів, виявив можливість диференційованого підходу до батьків під час проведення спільних заходів.
ІІ Інформаційно-практичний (основний) етап.
Метою цього етапу стало створення та реалізація програми (вибір змісту, форм взаємодії з родинами вихованців), спрямованої на виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, основних завдань роботи педагогічного колективу з організації різнобічної конструктивної взаємодії ДНЗ з родинами у контексті духовного розвитку дошкільників.
Програма розроблена на основі досвіду організації роботи з батьками дошкільного закладу №280 "Родзинка", і впроваджується в дошкільному навчальному закладі як складова психолого-педагогічного супроводу дітей середнього та старшого дошкільного віку.
Методологічною і теоретичною основою програми є положення філософії, психології та педагогіки про вплив соціального середовища на розвиток особистості; про єдність загальнолюдського і національного в педагогіці (Г.Н.Волков), загальнопсихологічна теорія діяльності (Б.Г.Ананьев, А.Н.Леонтьев, С.Л.Рубинштейн), виховання соціальних, моральних норм і правил поведінки (А.В.Запорожец, Я.З.Неверович та ін); роботи з етнопедагогіки (Б.Н.Бессонов, Г.Н.Волков, Д.Ж.Валеев, Е.И.Корнеева, С.И.Руденко та ін).
Перш за все був складений орієнтовний блочно-тематичний план роботи, розрахований на 24 місяці (з вересня по травень). В його концептуальну основу лягла періодизація психічного розвитку дитини (Л. С. Виготського та Д. Б. Ельконіна), в якій закладені три критерії: соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність і центральне вікове новоутворення.
 План визначає 5 тематичних блоків         : «Україна –це ми», «Щаслива родина –сильна Україна», «Україна має талант», «Інтелект нації», «Ми – майбутнє твоє, Україно!». Окремо виділено блок 6 «Контроль та оцінка» –аналіз ефективності (кількісний і якісний) заходів, які проводились в ДНЗ.
Програма дитячо-батьківських відносин клубу «Сімейне коло» є варіативною. У відповідності з напрямом роботи ДНЗ, допускається коригування змісту та форм діяльності.
Для здійснення психолого-педагогічної просвіти батьків, відповідно до їх запитів та інтересів, основний етап передбачає такі форми діяльності:
1. Консультації. Використовуються різні види консультацій:
-    консультація – діалог проводиться по одній темі з різним підходом до проблеми. Батьки обирають ту точку зору, яка їм ближча («Як любити дітей?»).
-    консультація – парадокс із запланованою помилкою. Мета такої консультації – звернути увагу слухачів на найбільш складних аспектах даної проблеми, підвищити їх активність.
-    консультація – інструктаж. Наприклад, «14 грудня - день Наума Грамотника».
-    консультація – тренінг – подання інформації з виконанням певних вправ, направлених на розвиток, формування корекції у батьків певних чинників. Наприклад, «Дитина. Правила користувача».
-    консультація – практикум пропонує усне викладення матеріалу для батьків по засвоєнню методики або технології, після того, як прослухають інформацію, батькам пропонується виконати певні завдання самостійно (своїми руками зробить дещо, провести гру тощо). Наприклад, «Гра в житті дитини»       В таких формах роботи з батьками передбачено результативний засіб посилення виховного впливу на дитину, шлях до встановлення єдності зусиль дитячого садка і сім’ї у формуванні дитячої особистості. Тематику консультацій заплановано на основі анкет, співбесід з батьками. Може бути створено декілька консультацій одночасно, завдяки чому в батьків з'явиться вибір.
2. Самоосвіта батьків. Її метою є створення умов для вивчення батьками самих себе, своїх сімей, відносин із найближчим оточенням знань із питань виховання дітей.               
 Результатом роботи є сформованість потреби щодо отримання психолого-педагогічних педагогічних знань, підвищення рівня загальної культури батьків.
3. Медіа-просвіта відіграє роль опосередкованого спілкування між психологом, педагогами, батьками. Включає в себе:
-                   пам'ятки;
-                   буклети;
-                   батьківські куточки;
-                   сімейні і групові альбоми «Наша дружна сімейка», «Наше життя день за днем»;
-                   відеопрезентації «З життя групи», «У колі сім'ї»;
-                   фотовиставки «Наші хлопці», «Мама і я, щасливі миті».
Серед інформаційних матеріалів найбільшою популярністю користується сторінка "Поради психолога", яка представляє собою рекомендації, щодо розвитку та виховання дітей в сім'ї. Теми вибираються за запитом батьків: «Як долучати дитину до традицій своєї родини», «Як підготувати себе та дитину до свята», «Портфель знань та емоцій майбутнього школяра».
Підготовлено також рекламний відеоальбом, який знайомить з роботою клубу, ілюструє форми роботи і відображає їх результативність. Він презентується серед батьків дітей, які нещодавно прийшли в ДНЗ. Щорічна презентація досягнень клубу стала справжнім дійством, цікавим для всього батьківського загалу.            
Для підвищення активності сімей вихованців і більш цілеспрямованої взаємодії використовуються барвисто оформлені запрошення. Як моральне стимулювання батькам, які відзначилися, вручаються листи подяки та «Посвідчення відмінника у справі виховання дитини»
Цікавою формою спілкування з батьками є впровадження інформаційних буклетів: «Незабаром до школи», «Сучасна розмова про старовинне свято» (поради батькам). Подана нестандартно, з вигадкою, підкріплена наочністю, інформація з питань сімейного виховання викликає широкий інтерес, спонукає уважніше прислухатися до порад психолога. Тепер значно більше батьків організовують спільне дозвілля у вихідні дні, спостерігають за навколишнім, спілкуються, широко використовують художнє слово.
Активність батьків у створенні відеосюжетів, фотовиставок свідчить про те, що ці форми роботи є актуальними. З інтересом батьки ставляться до презентації групи на мультимедійному проекторі. Вони отримують можливість зрозуміти, що час спливає, і ніщо не замінить тих щасливих моментів життя, коли дитина знаходиться ще в дошкільному віці.
З метою ефективного залучення до співпраці з дитячим садком, підвищення психологічної компетентності, активізації уваги до стендової інформації, батькам було запропоновано стати авторами інформаційних повідомлень для «Батьківського куточка» (методична знахідка з досвіду педагогічних працівників ДНЗ міста Новоград-Волинського). Спочатку було запропоновано тему «Як ми відпочиваємо», висвітлення якої не викликає спротиву батьків, а діти можуть продовжити розповідь під час представлення її в групі. Батьки охоче відгукнулися на таку ідею — і фотоілюстрації та коментарі  про сімейні захоплення в жартівливій або серйозній формі, у віршах чи прозі невдовзі з'явилися на інформаційних стендах дитячого садку. Форма фотопрезентацій досвіду виховання та розвитку дитини в сім'ї набула популярності. Подекуди поряд із досвідом родинного виховання дитини, плекання її почуттів і розуму батьки почали розміщувати матеріали з інтернету. Інколи це було елементарне копіювання, однак здебільшого батьки творчо підходили до таких матеріалів.
Важливо, що діти також були зацікавлені в прояві активності батьків під час наповнення «Батьківського куточка» новими матеріалами. Вони охоче показували та розказували одноліткам і дорослим про те, як їхні мами (на жаль, здебільшого «кореспондента­ми» є саме вони) написали «про мене» або «про нашу сім'ю». Така форма обміну досвідом сприяла ближчому знайомству родин, духовному єднанню, формування ціннісних орієнтацій у сім'ї, популяризації провідного родинного досвіду виховання дітей           Активність та ініціативність батьків у житті як конкретної вікової групи, так і дитячого садка в цілому значно зросли. Батьки, які самі готували матеріали, зацікавлені в тому, щоб із ними ознайомилося якнайбільше користувачів. Окрім того, вони почали більше уваги звертати на стенди з порадами і консультативними рекомендаціями педагогів.
Таким чином, медіа-просвіта – це можливість донести до батьків будь-яку інформацію в доступній формі, тактовно нагадати про батьківські обов'язки і відповідальність. А взаємодія з батьками в такій формі стає неформальним і водночас потужним механізмом впливу на них.
4. Дозвіллєва форма роботи з родинами виявилась привабливою, потрібною, корисною, але і найскладнішою в організації.
Проведені:
-                   святкування днів народження;
-                   чаювання;
-                   частування кашею.
Починалися такі зустрічі з привітання батьків. Гра «Давайте познайомимось і, будемо дружити», об'єднала дорослих, допомогла зняти напругу.
Всі творчо підійшли до підготовки: вихователі оригінально оформили стіл з використанням національного посуду, дерев'яних ложок, вишитих скатертин, батьки спекли солодке частування та поділилися рецептами смачних пирогів.
В позитивній обстановці батьки обмінюються інформацією і власними знахідками та сумнівами з приводу поведінки дітей, народних методів та традицій виховання, спілкувалися з іншими родинами.                                                                       
 Спільна трапеза родин є одним із шляхів морального виховання дітей. Дорослі своєю поведінкою надавали дітям приклад взаємної любові, поваги, розуміння. Такі стосунки були для дітей не лише джерелом задоволення і втіхи, а й великою виховною силою. А батьки мали можливість побачити проблеми своєї дитини, труднощі у взаєминах; апробувати різні підходи; дізнатися, як виховують інші, тобто набути досвід взаємодії не тільки зі своєю дитиною, але і з батьківською громадськістю в цілому.     
Отже, саме такі невимушені форми залучення батьків до спільної діяльності, відкривають «нові двері» взаємин батьків, дітей і педагогів.
5. Тематичні акції – це нова форма інтерактивного взаємодії, яка спрямована на співробітництво сім'ї у вирішенні проблем освіти і виховання дітей, підвищення ролі і відповідальності батьків у справі громадянської освіти і виховання дитини.
Головною метою проведених акцій є: формування системи педагогічної взаємодії ДНЗ і сім'ї в інтересах розвитку особистості дитини, розробка технології реалізації цієї взаємодії за різними напрямками, можливість стати основними розробниками і виконавцями низки дій для досягнення мети. В ході реалізації тематичних акцій вирішуються наступні завдання сімейного виховання: фізичний розвиток дитини, трудове, патріотичне виховання, формування екологічної культури.
Алгоритм підготовки, створення та проведення тематичних акцій в нашому ДНЗ:
- визначення цілей і завдань,
- складання плану акції,
- інтерактивні форми взаємодії з батьками дошкільнят (інтерактивні ігри, домашні завдання, конкурси),
- спільні заходи з батьками та дітьми;
- підведення підсумків по заохоченню дітей і батьків в результаті проведених акцій.
Тематика акцій педагогам та батькам пропонується заздалегідь. Надалі йде творчий пошук нестандартних рішень, активне включення педагогів у створення тієї чи іншої тематичної акції. Не скуті чужими ініціативами, педагоги визначають проблеми, пропонують шляхи їх вирішення і самі разом з дітьми та батьками здійснюють їх, розкриваючи свій творчий та професійний потенціал. Велика підготовча робота вихователів до проведення акцій сприяє підвищенню їх професійної майстерності, розширенню уявлень про роботу з дітьми та батьками. Тематичні акції можуть використовуватися в роботі з батьками вихованців різного дошкільного віку, але особливо актуальними вони стали при організації інтерактивної взаємодії з батьками старших дошкільників.
Були розроблені та реалізовані наступні  акції.
«Справа в шляпі». Робота з дітьми та батьками базувалася на використанні бесід, розповідей, продуктивної діяльності, під час розваг та ігор. До того ж батьки були залучені до створення творчої виставки на тему «Парад шляп», по закінченні якої діти з великим задоволенням прийняли участь в «Дефіле капелюхів».
Метою акції «Здорові діти – сильна нація» було об'єднання прагнень педагогів, медичних працівників і батьків до співпраці, спрямованої на формування в дітей знань про здоровий спосіб життя і потребу в ньому.
Батьки охоче відгукнулися на акцію «Наші хлопці». Традиційним стало проведення щорічних акції: «Домашні улюбленці нашої родини», «Абетка маленького українця».
Інтригуюче, яскраве повідомлення про майбутню акцію не залишає байдужими дітей та батьків. Вони разом збирають малюнки, фотографії, готують цікаві вироби. Проведення акцій створило сприятливе середовище для підвищення рівня знань у дошкільників про рідний край, виховання  працьовитості, акуратності, уваги до близьких, поваги до праці. Результат спільної творчості дітей та батьків сприяв розвитку емоцій дитини, викликав почуття гордості за своїх батьків – це початок патріотичного виховання. Любов до Батьківщини народжується з почуття любові до своєї сім'ї.
Тематичні акції, як інтерактивна форма взаємодії з родинами, сприяли підвищенню загальної культури батьків, формуванню у дітей ціннісного відношення до близьких людей.          
6. Інтегровані заняття-зустрічі.
В нашому дошкільному закладі інтегровані родинні заняття-зустрічі в рамках батьківського клубу «Сімейне коло», проводяться протягом 4 років. В їх організації і проведенні беруть участь: адміністрація ДНЗ, вихователі, музичні керівники, хореограф. Але активними учасниками занять, що відбуваються в цікавій ігровій формі і надають змогу реалізувати свій творчий потенціал та долучитися разом до народних традицій та обрядів, навчитися багатьох корисних речей, є мами, тата і дошколята.        
Особливістю проведення зустрічей є те, що ми проводимо тематичні заходи. Створена ціла серія: «Рукавичка» – інтегроване заняття за мультфільмом, «Щаслива родина – сильна Україна», «Контрольна для дорослих» –родинні свята, «Осінній  арт-пікнік» – родинна зустріч з елементами арт-терапевтичних технік, «Сучасна розмова про старовинне свято, або на гостини до пророка Наума» – інтелектуально-пізнавальна розвага.
Структура проведення зустрічей.
1. Підготовка до проведення зустрічі.
2. Проведення батьківської зустрічі.
3. Зворотній зв'язок.
Розроблено алгоритм підготовки до сімейних зустрічей:
-                   виділення мети і завдань стосовно дітей, батьків та педагогів;
-                   складання плану проведення заходу та участі в ньому батьків;
-                   розподіл ролей дорослих;
-                   виготовлення та вручення запрошень;
-                   підготовка окремих номерів (розучування віршів, танців, пісень);
-                   індивідуальні зустрічі та консультації;
-                   виготовлення атрибутів, пам'яток, буклетів, посібників, підготовка відеоматеріалів;
-                   розробка запитань зворотного зв'язку.
Хід проведення родинної зустрічі.
1. Традиційно захід починається з музичного номера. Діти з задоволенням співають і танцюють для батьків.
2. Потім, з метою створення позитивного настрою (зняття напруги; знайомство), проводяться ігри з батьками.
3. Основна частина включає в себе:
·                    оголошення теми;
·                    ознайомлення батьків з результатами опитування (якщо опитування проводилося); бліц-опитування.
·                    демонстрація відеоматеріалів (презентація, відео з ранків, відкритих занять)
·                    інформаційний виступ по темі;
·                    спільна діяльність педагогів, батьків, дітей.       
 Використовуються народні методи, ігрові прийоми, психогімнастика, способи невербальної взаємодії, елементи тілесно-орієнтованої терапії, арт-терапії, мандало-терапії
4. Заключна частина. Кожне заняття закінчується індивідуальною чи колективною рефлексією, спрямованою на отримання зворотного зв'язку. Всім учасникам пропонується відповісти на питання: яке відкриття вони для себе зробили в ході заняття, які почуття викликала та або інша вправа? Батьків просять продовжити фразу: "Я дізналася про свою дитину, що ..." або "Вираження своїх почуттів вголос –це ..." Проводиться письмове опитування батьків – наскільки була цікава і корисна тема.           
Засвідчило свої переваги введене правило – обов'язково підсумовувати сумісні заходи: разом з батьками визначати їх значення та актуальність, загальні враження та корисність для себе особисто. Рефлексія заходів проходила в різних формах: фотовиставки, оформлення колажів, інтерв'ю, афіші вражень батьків тощо.
Традиційними стали фотографування учасників на пам'ять.
Уже перша зустріч «Рукавичка» з переглядом мультфільму показала, що це справа, яка згуртовує батьків, розвиває власну спостережливість під час виховання дітей, формує адекватність батьківської самооцінки та критичне ставлення до власних методів виховання, стилю взаємодії з дитиною. При підготовці до свята були оформлені запрошення у формі рукавички, підібрана спільно з музичним керівником музика. Учасники з натхненням виконували пальчикову розминку, переглядали мультфільм, створювали рукавичку за зразком дитини.                                                        
 В результаті діти та батьки навчилися взаємодії в ролі ігрових партнерів, колектив групи став більш згуртованим, створилася атмосфера спільності інтересів. Дошкільники стали більш уважними один до одного, доброзичливими, навчилися ввічливій формі спілкування, розвивався естетичний смак.
Родинна зустріч «Осінній арт-пікнік» сприяла підвищенню інтересу батьків до взаємин з дитячим садком з питання патріотичного виховання, та ознайомлення дітей з родинними традиціями (обряд закосичення), формуванню у дітей гендерної, сімейної, громадянської приналежності, розкриття творчого потенціалу всіх учасників в ході проведення арт-терапевтичних технік: колажу «Віночок групи», клаптикової анімації «Квіти України», арт-фрукту «Осінній калейдоскоп».
В результаті у батьків зросла потреба в організації сімейного дозвілля, активізації співробітництва дитячого садка і сім'ї у вирішенні актуальних питань патріотичного виховання. Було багато захоплень і здивувань. У багатьох батьків відкрилися приховані таланти, про які вони й не підозрювали, поки не довелося творити самим. Захід став зустріччю захоплених людей: це традиції і звичаї спілкування, вплив на майбутні вчинки людини, формування її культури та характеру.
Зустріч «Щаслива родина – сильна Україна», присвячена 15 травня Міжнародному дню сім'ї, була святковою. Вона мала на меті виховання громадянина і патріота своєї Батьківщини, люблячого свій рідний дім, близьких йому людей; піднесення авторитету батьків в сім΄ї, сприяння згуртуванню сім΄ї за допомогою розвитку інтересу до спільних справ (спорудження «будинку моєї мрії», створення родинного пирога, групової мандали). У віршах, піснях, гуморесках діти висловили свою любов батькам, братам і сестрам. Батьки в ігровій формі («М'яч по колу») з'ясовували, як вони розуміють, що таке «щаслива сім'я». У результаті вийшло, що – це: рідний дім, затишок, тепло; взаєморозуміння, любов, повага; свята, традиції.
Проведений захід допоміг дітям запам'ятати важливі правила: щоб у сім 'ї панували мир і дружба, треба поважати старших і любити їх, дбати про молодших, допомагати і робити добрі справи. А на питання: «які якості треба виховувати в собі, з яким настроєм треба виконувати домашні обов'язки, як повинні ставитися один до одного члени сім'ї, щоб всі були щасливі?», відповідали і діти, і батьки.
Кожен момент цього свята виховував не тільки дітей, але й дорослих, змушуючи згадати минуле, переглянути справжнє, задуматися про майбутнє. Атмосфера доброзичливості стала характерною і для інших загальних справ.
«Сучасна розмова про старовинне свято, або на гостини до пророка Наума» – інтелектуально-пізнавальна розвага, присвячена старовинним народним традиціям і, водночас, розвитку пізнавальних процесів старших дошкільників. Діти разом з батьками готували народні костюми, розучували народні пісні та ігри, знайомилися з особливостями старовинного обряду. Учасників особливо зацікавили ігри з розвитку розумових здібностей дітей, пізнавальні вправи-експерименти зі старовинними мірками довжини. Наприкінці розваги кожна сім 'я отримала в подарунок буклет.
Велика робота з батьками була проведена щодо накопичення інформації та практичних порад з підготовки дітей до школи; підтримки виховної компетентності батьків майбутніх першокласників; виявлення рівня готовності сім'ї до вступу дитини до першого класу. Підготовлені відеопрезентації «Як готувалися до школи в дитсадку?», «Готовність дитини до школи», здійснено анкетування батьків «Чи готові ви віддати дитину до школи?», яке актуалізувало деякі аспекти шкільної готовності дитини, інтерв'ю з дітьми «Чи я хочу в школу?», аналіз малюнків дітей «Яким я уявляю себе в школі?», батьків «Якою я уявляю свою дитину в школі?». Аналізуючи зміст анкет, малюнків, розбираючи різні ситуації спільно з батьками складено ряд правил:                             1. Будь для  своєї  дитині в міру добрим і вимогливим, якщо хочеш чогось досягти.                                                                     2. Перш ніж дати оцінку діям дитини, спробуй вникнути в ситуацію, використовуючи техніки активного слухання.
3.  Покажи дитині хороший приклад.
Проведена робота сприяла підвищенню уваги батьків до переживань дитини у передшкільний період життя.                        Підсумком цієї кропіткої, але в той же час цікавої роботи стало родинне свято "Контрольна для дорослих». Батьки познайомилися з вимогами, які пред'являє школа до учнів, отримали рекомендації з розвитку емоційної, пізнавальної сфери дошкільників, формування психологічної готовності до школи. Підготовка зблизила педагогів і батьків, дітей, подружила сім'ї. Батьки побачили, як діти пишаються ними, як їм хочеться разом з ними танцювати, співати пісні, грати.
В результаті збагатився виховний досвід батьків і підвищився ефект сімейної підготовки до школи. А зворушливий обряд проходження дошкільників та батьків через ворітця з вишитих рушників викликав неабиякий емоційний відгук. Було дуже приємно бачити щасливі очі батьків, коли їм вручали «Посвідчення відмінників у справі виховання дітей».
Ефективність роботи практичного психолога в ДНЗ багато в чому залежить від правильно вибраних методів і прийомів роботи з батьками за умови застосування їх у системі.
Великою популярністю у батьків користуються елементи тренінгу, в яких поєднуються різні техніки активного навчання: ділові ігри, розбір конкретних ситуацій і групові дискусії. Тренінг ділового спілкування направлений на розвиток у батьків не тільки ефективних навичок міжособистісної взаємодії, але й підвищення загального рівня їх компетентності в цій галузі. З великим інтересом батьки виконують такі тренінгові завдання, як «Улюблена іграшка», «Мій казковий образ».
Для розвитку у батьків рефлексії власних виховних прийомів було використано:
-                   обговорення різних точок зору на питання.
-                   вирішення проблемних завдань сімейного виховання, яке спонукає батьків до пошуку найбільш придатної форми поведінки, вправляє в логічності та доказовості міркувань, розвиває почуття педагогічного такту;
-                   рольове програвання сімейних ситуацій збагачує арсенал способів батьківської поведінки і взаємодії з дитиною;
-                   ігрові вправи та завдання, в яких батьки дають оцінку різним способам впливу на дитину і формами звернення до неї, вибирають більш вдалі, замінюють небажані конструктивними;
-                   аналіз батьками поведінки дитини допомагає їм зрозуміти мотиви її вчинків, психічні та вікові потреби;
-                   звернення до народного досвіду виховання спонукає батьків до обміну таким досвідом, активізує їх потребу аналізувати власні удачі і прорахунки, співвідносити їх з прийомами і способами виховання, що застосовуються в аналогічних ситуаціях іншими батьками;
-                   ігрова взаємодія батьків і дітей у різних формах діяльності (арт-терапевтичні вправи, народні ігри, участь у відтворенні старовинних обрядів, театралізована діяльність та ін) сприяє набуттю досвіду партнерських відносин.                  
В рамках програми часто використовувалися інтерактивні ігри, рольові, моделюючі, структуруючі вправи. Це інтервенція (втручання) психолога в групову ситуацію «тут і тепер», яка структурує активність членів групи у відповідності з певною навчальною метою. Спрощений світ інтерактивних ігор дозволяє учасникам краще, ніж в складному реальному світі, пізнати і зрозуміти структуру і причинно-наслідкові взаємозв'язки. Вони пробуджують цікавість в учасників, готовність до ризику, створюють ситуацію випробування і дарують радість відкриттів, що властиво всім іграм.
Таким чином, можна більш ефективно і з відносно малим ризиком навчитися новим способам поведінки. В інтерактивній грі не існує правильних або неправильних рішень. Цінується реальність, а питання про доцільність певного способу поведінки кожен вирішує сам, прислухаючись до власних внутрішніх відчуттів або до зворотного зв'язку від інших учасників. Під час гри дорослі та діти можуть переміщуватися в просторі, встановлювати вербальний і невербальний контакт один з одним і вивільняти при цьому фізичну енергію. Ряд інтерактивних ігор містять елементи змагання. Наприклад, «Козацькі забави».
Навчання за допомогою інтерактивних ігор супроводжується «присвоєнням знань». Це означає, що батьки, наприклад, не тільки розповідають про результати дискусії в батьківській групі, але можуть почати вести себе так, щоб стати для дітей чуйними і конструктивними ( техніки активного слухання)
Перелічені методи дають батькам можливість моделювати варіанти своєї поведінки в ігровій обстановці. Спостереження показують: коли дорослий в грі моделює власну поведінку, його погляд на виховну проблему розширюється. Він може навіть поставити під сумнів своє колишнє уявлення про проблему.
Психологічні ігри, вправи, заняття з елементами тренінгу можуть проводитися не тільки в рамках батьківського клубу, а і окремо, на батьківських зборах, групових сімейних консультаціях в ДНЗ. Вони спрямовані на знайомство батьків між собою (зазвичай новостворені групи), на групову згуртованість, на виявлення стилю сімейного виховання, сприяють оптимізації сімейного спілкування, конструктивного вирішення конфліктів. Психологічні ігри, вправи допомагають формуванню у батьків практичних навичок виховання дітей.
Проекти. Ефективним та актуальним інтерактивним методом співпраці з батьками прийнято вважати творчі проекти. Така діяльність унікальна, адже мало того, що вона інтегрує кілька методів навчання і виховання, розвиває як особистість дитини, так і її пізнавальні та творчі здібності, вона дозволяє активно залучати в освітній процес батьків. Залучення батьків до спільних проектів, також впливає на встановлення позитивних дитячо-батьківських відносин. Участь сімей в проектах не тільки збагачує сімейне дозвілля, але й об'єднує дітей і дорослих у спільних справах.
Варто згадати про короткострокові проекти «Тиждень психології», «Права маленького українця», «Сім'я очима дитини», «Космічні пригоди», які також допомагають при поповненні предметно розвиваючого середовища, дозволяють глибше поринути в ту чи іншу тему, розвивають творчість і пізнавальний активність дітей.      Виходячи з практики роботи,  зазначимо, що саме проектна діяльність, будучи інтегрованим методом роботи з дітьми та батьками, дозволила  урізноманітнити освітній процес, застосовувати в своїй роботі індивідуальний підхід, розвивати творчість і активність дітей, активізувати раніше не задіяні в роботі методи і прийоми.
І ще про один момент в системі роботи з батьками варто згадати. Кожна людина, завершивши роботу, потребує оцінки своєї праці. Наші батьки - не виняток. «Похвала корисна хоча б тому, що зміцнює нас в справедливі наміри», - писав Ф. Ларошфуко. В кінці кожної консультації, свята, зустрічі висловлюється подяка батькам, які приділяють увагу своїм дітям і допомагають у спільній роботі, традиційним слоганом Д. Карпачова «Дякую, що ви піклуєтесь про своїх дітей!»

ІІІ Контрольно –оцінний (заключний) етап.

 Найчастіше робота з сім'єю оцінюється за кількістю заходів, при цьому зовсім не аналізуються їх якість, "затребуваність" батьками і те, наскільки зусилля педагогічного колективу допомогли батькам і дітям. З метою ефективного вирішення цієї проблеми в план  взаємодії ДНЗ з родиною введено третій етап – контрольно-оцінний.
Для визначення ефективності зусиль, витрачених на взаємодію з батьками, використані опитування, книги відгуків, оцінні листи щодо рівня психолого-педагогічної культури батьків, експрес-діагностики рівня  активності у практичній діяльності та інші методи, що застосовуються відразу після проведення того чи іншого заходу.
Не менш важливим є самоаналіз педагогів щодо використання нових форм взаємодії з батьками. Повторна діагностика, співбесіда з дітьми, спостереження, облік активності батьків використані для відстеження та оцінки відстроченого результату.
Така робота дозволяє структурувати діяльність педагогічного колективу, як на рівні закладу, так і на рівні окремої групи дитячого садку.                                            
Отже, метою третього етапу є:
- узагальнення та аналіз ефективності взаємодії дошкільного закладу та батьків;                 
- перспективне планування подальшої роботи з батьками;
- висвітлення досвіду родинного клубу (через пресу, рекламні буклети, батьківські збори).         
Звіт про роботу клубу «Сімейне коло» заслуховується на підсумковій педагогічній раді ДНЗ.
Дані опитувань дітей дошкільного віку щодо визначення рівня розвитку національної свідомості, проведеного на початку впровадження програми і на проміжковій стадії її реалізації, представлені в Таблиці 2. 

Таблиця 2 Характеристика рівнів розвитку патріотизму, національної самосвідомості у дітей  дошкільного віку  

 Рівень розвитку
Кількість дітей (у відсотках)
Кількість дітей (у відсотках) 

Початок впровадження програми
вересень 2014 року
Проміжкова стадія реалізації програми вересень 2015 року
Високий
17 %
37%
Середній
29%
35%
Низький
54%
28%

Отримані результати свідчать про підвищення рівня сформованості у дошкільників уявлень про зміст та важливість українських традицій, свят, обрядів, народних розваг, бажання приймати участь в них, розмовляти рідною мовою; розуміння дошкільниками свого зв'язку з національними символами, повага до них; розвиток інтелектуальної та комунікативної сфери, формування навичок соціальних стосунків, збереження і зміцнення психофізичного здоров'я дошкільників.
За результатами впровадження програми родинного клубу «Сімейне коло» в практику роботи ДНЗ було проведено повторне анкетування батьків. Аналіз відповідей дозволив зробити  наступні висновки:                                                                   1. Підвищився  інтерес батьків до проблем виховання своїх дітей. Якщо раніше їх хвилювало в основному питання взаємин з дітьми, фізичного виховання, то тепер вони стали цікавитися проблемами здорового способу життя дитини, культури поведінки та прилучення дітей до духовних цінностей, моральне та естетичне виховання.                                   Як показали результати анкетування, ці проблеми цікавлять 70% батьків (на початок роботи – 20%).                                    
2. Позиція як батьків, так і вихователів стала більш гнучкою. Тепер вони не глядачі і спостерігачі, а активні учасники різних заходів. Тата й мами відчувають себе більш компетентними у вихованні дітей. За результатами повторної діагностики в групі немає батьків-спостерігачів; до 30% збільшилася кількість батьків-лідерів (10% на початку); зросла і кількість батьків-виконавців 70% .                                                    3. Батьки стали проявляти щирий інтерес і до життя групи, навчилися висловлювати захоплення результатами і продуктами дитячої діяльності, емоційно підтримувати свою дитину. 90% батьків відвідують батьківські збори, беруть активну участь в святах та розвагах, проектній діяльності. А при проведенні акції «Абетка маленького українця» встановлено рекорд учасників –100% від загальної кількості родин.
4. Батьки цікавляться новинками психологічної та педагогічної літератури (40% – регулярно) і матеріалами з Інтернет-мережі, присвяченим проблемам виховання дошкільнят (30% –регулярно). На початку – по 15%.               
5. Переважна більшість батьків (90%) бажають приймати участь у житті дитячого садку (на початку – 20%).                                                                                    
 6. Отримувати інформацію про виховання своїх дітей в інтерактивній  формі прагнуть 70% батьків, на батьківських зборах – 45%. На початку – всього 20%.
7. Незважаючи на те, що робота з батьками і раніше проводилася в системі, використовувалися різні форми роботи з сім'єю, в середньому лише 42% батьків виявляли зацікавленість до проведення інтегрованих занять. Зараз помітно збільшилось (до 80%) число батьків, які регулярно відвідують родинні зустрічі.                                       
8. Аналізуючи зворотній зв'язок (письмове опитування), можна зробити висновок про те, що така форма роботи з батьками як батьківський клуб сприяє більш тісній взаємодії ДНЗ з сім'єю, зростанню довіри і взаємоповаги між педагогами і батьками.                          

Висновки (і перспективи подальшої діяльності у даному напрямку).

На сьогоднішній день можна сказати, що патріотичні почуття, які виникають завдяки апробованим засобам, відіграють у житті дошкільника роль внутрішнього стимулятора, який є найкращим і найсильнішим двигуном його громадянського ствердження на основі природного потягу до родини, рідного міста та Батьківщини в цілому.
Створення системного підходу робить співробітництво з батьками захоплюючим, творчим процесом спілкування, що передбачає спільну участь у формуванні особистості дошкільника й взаємно збагачує педагогів і батьків. Різноманітні форми роботи з родинами з урахуванням їх особливостей надають педагогічному процесу світського спрямування, де батьків поважають, а дитину люблять, дбайливо й з розумінням ставляться до її інтересів, потреб, можливостей.
За період реалізації програми стало очевидним, що формування патріотичних почуттів, національної свідомості доцільно розпочинати уже в період дошкільного дитинства. Мова йде про найелементарніші прояви в дитячій діяльності усвідомлення себе представниками українського народу, гордості за це, самоповаги до себе як українців, ставлення дітей до українських національних цінностей (українська мова, культура, національна символіка) та усвідомлення ними їх важливості. Зокрема, щодо української мови, можна розглядати  сформованість бажання дітей розмовляти рідною мовою, співати українські пісні.
Стосовно традицій – усвідомлення дітьми змісту та важливості для них особисто, доступних їхньому віку, українських свят, обрядів, народних розваг, бажання приймати участь в них. Звичайно, це передбачало отримання дітьми певних елементарних знань щодо українських національних цінностей, вироблення свого ставлення до них та усвідомлення свого зв'язку з ними.
В ході реалізації програми було визначено, що для здійснення комплексного впливу на дітей дошкільного віку з метою національно-патріотичного виховання слід максимально використовувати  весь потенціал українського національного  фольклору в усіх доступних для дітей дошкільного віку формах та проявах (пісня, танець, народні ігри, обряди).
Поряд зі специфічними дитячими піснями (колискові, забавлянки, потішки) мають бути присутні й пісні для дорослих, проте, які є зрозумілими дітям  (історичні, сучасні естрадні).
    Досвід роботи дозволяє зробити наступні висновки.          1. Реалізація програми батьківського клубу «Сімейне коло» сприяла формуванню у дітей емоційно-ціннісного ставлення до України, почуття патріотизму, громадянськості; стимулювала інтерес батьків до взаємодії з педагогами в питаннях патріотичного виховання дітей дошкільного віку; об'єднала учасників (педагогів, дітей і батьків) в рамках створення колективних творчих робіт. Під час спільних заходів створено сприятливі умови для саморозвитку всіх учасників, прояву  та розвитку креативності,  творчих    здібностей вихованців та батьків.
2. Підвищилась психолого-педагогічна компетентность батьків.  Вони оволоділи навичками творчої педагогічної імпровізації в спілкуванні та спільній діяльності з дітьми, проведення спільного дозвілля в сім'ї; вміють аналізувати виховні дії дорослого по відношенню до дитячих вчинків і проводити рефлексію власних виховних дій. Збільшилось бажання батьків брати активну  участь у всіх видах діяльності дитячого садка.
3. Педагоги стали активніше впроваджувати  в практику роботи нові технології, враховуючи соціальний запит, потреби та зацікавленість батьків.
Таким чином, модернізація традиційних та використання інноваційних форм взаємодії сприяли результативності роботи педколективу, підтриманню позитивного іміджу ДНЗ в мікрорайоні.

Перспективи подальшої  діяльності у даному напрямку, можливості її розширення.

1. Надалі необхідно залучити до роботи якомога більше сімей ДНЗ для підвищення соціальної активності.
2.    Взаємодіяти з різними гілками влади для підтримки активних сімей.
3. Необхідно розширити діяльність клубу через onlain-спілкування. Запропонувати ряд спільних заходів, конкурсів з сім'ями в соціальних мережах.
4. Активно взаємодіяти із засобами масової інформації для підтримання позитивного образу сучасної сім'ї, для підвищення статусу дитинства та актуалізації уваги до цінностей сім'ї.
5. Узагальнити матеріали в методичний банк «Взаємодія педагога з батьками у контексті національно-патріотичного виховання дітей», які сприятимуть професійно-особистісному розвитку вихователів, формуванню усвідомленого ставлення до суб'єкт-суб'єктної взаємодії з батьками дітей дошкільного віку.                            
              Визначити змістовне наповнення банку:
- нормативно-правові матеріали з проблеми;
- навчально-методична література, статті фахових видань з проблеми, посилання в інтернет-мережі;
- відеозаписи кращих заходів з участю батьків;
- розробки та сценарії спільних заходів для дітей та батьків;
- схеми для створення власних сценаріїв заходів із батьками;
- рекомендації для педагогів «Організація роботи з батьками в ДНЗ», «Азбука традицій» та ін.;                                                          
- дидактичні матеріали з питань національно-патріотичного виховання.
6. Вдосконалювати роботу щодо використання інформаційно-комунікаційних засобів для розширення інформаційного поля проблеми (наповнення сайту ДНЗ).
Отже, в роботі було висвітлено розроблену програму родинного клубу «Сімейне коло», визначено ефективні форми і методи формування патріотичних почуттів у дошкільників; доведено, що найбільшої ефективності вдається досягти за умови інтеграції виховання і розвитку дошкільнят на різних рівнях (на рівні змісту – інтеграція виховання патріотизму, пізнання навколишнього світу, історії і культури, творчого розвитку; на рівні видів діяльності – пізнавальна, дослідницька, ігрова, спілкування; на рівні взаємодії – участь у роботі дітей, їх батьків, педагогів; створення атмосфери співпереживання; варіативності вибору заходів і методів виховання). Організація взаємодії з сім'єю – робота важка, вона не має готових технологій та рецептів і може здійснюватись по-різному. Її успіх визначається інтуїцією, ініціативою і терпінням педагогів, їх умінням стати професійним помічником у родині. Важливо тільки уникати формалізму. Процес взаємодії педагогічного колективу з батьками дітей дошкільного віку потребує постійного вдосконалення та пошуку нових більш ефективних форм співпраці, вимагає формування у вихователів готовності правильно реагувати на виклики часу, адже кожне нове покоління дітей виховує нове покоління батьків.         
Практичне значення досвіду – можливість впровадження програми батьківського клубу «Сімейне коло» як складової психолого-педагогічного супроводу.         
Досвід роботи за програмою батьківського клубу «Сімейне коло» був представлений на практичному занятті для слухачів курсів КЗ ЗОІППО за фахом «Вихователі ДНЗ» березень 2014 р., листопад 2015 р. і отримав позитивні відгуки викладачів кафедри дошкільної освіти та курсантів. Актуальність та перспективність впровадження програми в ДНЗ як складової психолого-педагогічного супроводу дітей середнього та старшого дошкільного  віку визначено на педраді ДНЗ (протокол №4 від 26.08.2015).                                  

Список використаних джерел.


1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 2012.
2. Закон України «Про дошкільну освіту», 2001.
3. Конвенція ООН про права дитини. — 1997.
4. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді. http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154
5. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154
6. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / Упор. О.І. Білан. -Тернопіль, 2012. – 264.
7. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». — К., 2008.
8. Амонашвілі Ш. О. Психологічні основи співробітництва / Ш. О. Амонашвілі. — К., 1991.
9. Антипина, Р. А. Нові форми роботи з батьками в сучасному ДНЗ [Текст] / Р. А.
10. Антипова // Вихователь ДНЗ. - 2011. - №12. - С.88 - 94.
11. Арнаутова Е. Методи збагачення виховного досвіду батьків // Дошкільне виховання. 2002. N 9. С. 52 - 58. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2001. – 1140 с
12. Байбородова Ст. Л. Взаємодія школи і сім'ї: Навчально-методичний посібник. - Ярославль: Академія розвитку, Академія холдинг, 2003. - 224 с.
13.Борисова, Н. П. Дитячий сад і батьки. Пошук активних форм взаємодії[Текст] / Борисова Н. П., Занкевич С. Ю. // Поз. сад. управління. - 2007. - № 2. - С. 5-6
14. Взаємодія ДНЗ та сім΄ї/ уклад. Рудік О.А., Молодушкіна І.В.- Х.: Вид. група « Основа», 2013. – 222с.
14. Венгер А. Л., Цукерман Р. А. Схема індивідуального обстеження дітей молодшого шкільного віку. - Томськ, 1993.
15. Громадянське виховання особистості. Кн. 3 Перспективний досвід/ Грицюк Л.А., Каратаєва М.І. – Камянець - Подільський: ПП Мошак М.І., 2006. – 240 с.
16. Давидова, О.І. Компетентнісний підхід в роботі дошкільного навчального закладу з батьками[Текст] / О.И.Давыдова. - СПб.: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ДИТИНСТВО-ПРЕС», 2013. - 128с.
17 Діагностика розумового розвитку дошкільника / Під ред. К. А. Венгера, В. о. Холмовской. -М., 1978.
18. Ігри та вправи з розвитку розумових здібностей дітей дошкільного віку/Упоряд. Л. А. Венгер, О. М. Дяченко. - М., 1979.
19. Доронова Т. Н. Взаємодія дошкільного закладу з батьками // Дошкільне виховання. 2004. N 1. - С. 60 - 68.
20. Євдокимова, Н.В. Дитячий садок і сім'я: методика роботи з батьками. [Текст] / Н. Ст. Євдокимова. - М.: Мозаїка - Синтез, 2007. - 144с.
21. Єлісєєва, Дитячий садок і сім'я: сучасні форми взаємодії [Текст] / Т. П. Єлісєєва. - Мн.: Лексис, 2007. - 68с.
22. Керівництво практичного психолога: Психічне здоров'я дітей і підлітків в контексті психологічної служби / В. В. Дубровіна, Т. В. Вохмяніни та ін: Під ред. В. В. Дубровиной. - М: Видавничий центр <Академія>, 2000. - 160 с.
23. Клюєва Н. Ст. Психолог і сім'я: діагностика, консультації, тренінг. - Ярославль: Академія розвитку, Академія холдинг, 2002. - 160 с.
24. Козлова А. В., Дешеулина Р. П. Робота ДНЗ з сім'єю. - М.: Сфера, 2004 - 112 с.
25. Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкільна педагогіка: Навч. Посібник для студ. Середовищ. Пед. Навч. Закладів. - М: Видавничий центр <Академія>, 2000. - 416 с.
26. Коломинский Я. М., Панько Е. А. Вчителю про психології дітей шестирічного віку. - М, 1988.
27. Кононенко О. Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника / О. Л. Кононенко. — К., 2009.
28. Левченко Т.Г. Тематичні тижні в ДНЗ. - Х.: Вид. група « Основа», 2009. – 158 с.
29. Леонтьєва А., Лушпарь Т. Батьки є першими педагогами своїх дітей // Дошкільне виховання. 2001. N 8. - С. 57 - 59.
30. Народні традиції у вихованні дошкільнят. — К., 2012.
31. Настільна книга вихователя ДНЗ / Уклад. Швайка Л.А. -  Х. : Вид. група « Основа», 2009. – 494 с.
32. Плануємо залюбки: Орієнтовні розробки тематичних циклів. Книга 1 / Автори – упор.: Манилюк Ю.С., Тищук Л.І. – Тернопіль : Мандрівець, 2006. – 192 с.
33. Перлини педагогічної майстерності вихователя/ Упор. Жебровський В.М., Удод О.А., Панасюк Т.В., Долинна О.П./ за наук. Ред.. Богуш А.М.- Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 72 с.
34. Родинне сонцеколо. Методичний порадник для роботи з батьками/ Авт.- упор. Калуська Л.В. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. – 140 с.
35.Русова С. Вибрані педагогічні твори: У 2-х кн. Кн. 1. – Стаття "Теорія і практика дошкільного виховання". /С. Русова. – К.: Либідь, 1987. – 272 с.).
36.   Сухарева Л.С. Піклуємось разом. Робота з батьками дошкільників.– 2- ге вид. -  Х. : Вид. група « Основа», 2012. – 126 с.
37. Сухомлинский В.О. О воспитании. Сост. и авт. вступит, очерков С. Соловейчик./ Москва: Издательство политической литературы, 1982. – 270.
38. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. — К., 1978.
39. Стельмахович М. Українська родинна етнопедагогіка - наука про взаємини батьків і дітей //Родинні взаємини і проблеми виховання дітей: Збірник статей /С. Карпінець, Б. Кіндратюк, Л. Ковальчук та ін./ За ред. В. Костіва. - Івано-Франківськ, 1995. - 48 с.
40. Чорна К.І. Патріотизм - духовна цінність молодих громадян України //Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник /За заг. ред. О.В. Сухомлинської. - К., 1997. - С. 209-212.
41. Ясєв Н.Ю. «Виховання основ патріотичних почуттів дошкільнят». - Могильов. 2000. 59 с.
42.  Януш Корчак. Как любить ребенка / Януш Корчак. — 1990.
43.  Януш Корчак. Ми та наші діти / Януш Корчак. — 1997.
44. Як допомогти дитині увійти у сучасний світ / Під ред. В. М. Антонової. - М, 1995.

Комментариев нет:

Добавлять новые комментарии запрещено.

Подписаться на: Сообщения (Atom)